ПОРАДИ БАТЬКАМ

Як полегшити перебування дитини у дитячому садку

1. Організуйте життя дитини в сім'ї відповідно до режиму дня, якого дотримуються в дошкільному закладі. Цим ви значно полегшите маляті процес звикання до ясел.

​

2. Треба зацікавити сина чи доньку дитячим садком, викликати бажання йти туди.

                                                         Не можна залякувати дитину садком,

                                                         погрожувати: „Не слухатимешся –

                                                         віддам у ясла”. Це викликає страх

                                                         перед дошкільним закладом і, безумовно,

                                                         погіршує стан дитини в період звикання

                                                         до незнайомого оточення. Навпаки, слід

                                                         викликати в неї бажання ходити до садка:

                                                         „Якщо слухатимешся, не плакатимеш,

                                                         то підеш у дитячий садок”.

​

3. Дитині значно легше пристосовується до умов суспільного виховання, якщо в сім'ї вона оволоділа елементарними навичками самостійності.

Іноді, прагнучи зекономити час, батьки поспішають самі вдягнути, нагодувати дитину, чим стримують формування в неї необхідних умінь. Такі діти, звикнувши до надмірної опіки, у яслах почуваються безпорадними і самотніми.

​

4. Навчіть маля гратися

                                                                                                         Діти, які тривало, не відволікаючись, граються іграшками, захоплюються                                                                                                                    грою і рідко згадують про розлуку з рідними, легше звикають до нового                                                                                                                       оточення Деякі батьки вважають, що будь-яка дитина сама добре вміє гратися.                                                                                                         Насправді ж діти раннього віку просто маніпулюють іграшками, виконують                                                                                                               одноманітні дії, кидають, стукають, гризуть, не знаючи як застосувати їх. Тут на                                                                                                         допомогу має прийти дорослий. Щоб гра була цікавою, тривалою, розвивала                                                                                                             дитину, треба розкрити їй призначення іграшки і способи дії з нею (з чашки                                                                                                               слід напувати ляльку, ведмедика, зайчика; у ліжечку лялька спатиме). Така                                                                                                                спільна діяльність формує в дитини, крім ігрових умінь, потребу і навички                                                                                                                   спілкування.

​

5. Одна з головних причин труднощів перебування дитини в яслах – недостатній досвід спілкування з іншими дорослими і дітьми.

      Дитина, яка спілкується лише із членами своєї родини, боїться сторонніх, не вміє правильно реагувати на їхні  звертання. Звісно, опинившись серед дітей, незнайомих людей у яслах, таке маля почувається неспокійно.Іноді батьки самі мимоволі формують у сина чи доньки негативне ставлення до сторонніх, говорячи: «Не слухатимешся, оцей злий дядя тебе забере» тощо. Слід, навпаки, виховувати в дитини привітне ставленнядо дорослих і дітей. Гуляючи з малюком, завжди можна знайти привід сказати, наприклад:

«Подивись, як лагідно всміхається до тебе тьотя, і ти всміхнись»; «Підніми газету, що впала в дяді».

​

6. Значну увагу слід приділяти розвитку мовлення.

Це теж полегшить адаптацію. Адже дитина зможе висловити свої бажання, повідомити про потреби за допомогою хоча б одного-двох слів або відповідаючи на запитання простим „так” чи „ні”, і вихователь зможе допомогти їй. Якщо ж малюка не навчили користуватися мовою, часто можна спостерігати таке: кричить, вередує, сердиться, що його не розуміють; не відповідає на лагідні запитання, відкидаючи запропоновані іграшки. Починають нервувати і дорослі, утративши надію заспокоїти маля. Щоб такого не сталось, учіть дитину користуватися спрощеними, а потім і повними словами (самі вимовляйте слова правильно), звертатися з проханням, відповідати на запитання. Уважна мам звикла розуміти свою дитини і без слів. Та не треба завжди поспішати виконувати її бажання. Краще звернутися до дитини: „Що ти хочеш? Пити? Скажи: пи-ти”. Дитина повинна знати своє ім'я, розуміти назви частин тіла людини, найуживаніших побутових предметів та процесів (стіл, стілець, чашка, ложка, їсти, гратися, гуляти тощо). Дбаючи про це, називайте словами добре знайомі дитині дії та предмети. Наприклад, одягаючи малюка: „Сашко вдягнеться і піде гуляти. Що будемо одягати: шапку, чобітки, пальто”.

​

7. Ніколи не виявляйте у присутності дитини своїх переживань,не шкодуйте з приводу того, що доводиться віддавати її до ясел.

 Навпаки, висловлюйте захоплення цікавими іграшками: усім своїм настроєм, ставленням до вихователя, інших дітей підкресліть упевненість, що вашій дитині буде тут добре.